Меню користувача
 

Художня література

Gallgera-1982
30.8.2021

Пейзажна лірика

Gallgera-1982
30.8.2021

Філософська лірика

Gallgera-1982
30.8.2021

Філософська лірика

Gallgera-1982
7.8.2021

Вірш

Gallgera-1982
7.8.2021

Стихотворение

Gallgera-1982
7.8.2021

Вірш 

Gallgera-1982
7.8.2021

                                       

Насолоджуюсь літом: п'янкими, пахучими настоянками квітів і різнотрав'я, бурштиново-медовими заходами, ніжно- малиновими світанками, молочно-кавовими сутінками, шоколадними ночами, солодкими цукринками зірок, лимонним окрайцем місяця, пухкими, невагомими хмаринками у прохолоді хвиль неба, чи моря?)) Гортаю альбом літніх днів: сонячних, дощових, гарячих і прохолодних, похмурих і сяючих, що виграють соковитими, свіжими барвами... Ловлю полохливі миті радості і щастя в об'єктив душі, і з вдячністю нанизую своє неповторне намисто спогадів...І намагаюся передати всю красу у лініях, фарбах, і словах - на папері, і музикою - в душі...Вдихаю щастя, видихаю - посмішку, і так по черзі... Прислухаюся, завмираю, смакую...М-м-м, Літо!!!! Я тебе люблю!!!

                                                        (14.06.2021.)

Matiyashek
23.9.2020

Люблю писати щось мотиваційне, але сама ловлю себе на ліні. 

Matiyashek
23.9.2020

Крізь призму днів дивлюся з тугою,

минуло літо наче мить.

Осінь іде. Мов під напругою.

Душа тремтить.

 

 

VALYA
16.8.2020

 

 

« ЯК ХМАРИНКА ВКРАЛА РАДУГУ «

 

 

 

Жила над лісом хмаринка, якв дуже не любила Веселку, тому що у лісі всі тішилися нею, щойно вона з являлася після дощику і прикрашала собою небо різними кольорами. А коли Хмаринка поливала все навколо своїм дощиком, а гроза виблискувала блисковкою, то вся лісна звірина ховалася в нірки, квіти своїми пілюшками вкривали метельків і комах.

Хмаринці було дуже сумно і прикро, що її дощику ніхто в лісі не радий. І ось одного разу, коли після дощика в небі повина була з явиться Веселка, Хмаринка підкралася до неї і закрила її собою.

Після дощика в небі повнна була з явитися Веселка, але її не було. Це помітив гномик Карамелька, який відчиняв віконце після дощу, а Їжачок, який в цей час кудись пробігав біля будиночка Гномика, побачивши його у вікні, запитав: « Карамелька, а де наша Веселка? « І не встиг той відповісти, як Метелтк повідомив, що це Хмаринка вкрала Веселку.

« Так ось чому в мене на клумбі квіти опустили голівки і стоят такі сумні « - прошепотів Їжачок»

« Я полечу до Хмаринки, - мовив Метелик, - і запитаю, чому вона вкрала нашу Веселку.»

« Хмаринко, привіт! А чому це ти ховаєшся? Дивись, який гарний сонячний день після дощика «, звернувся до Хмаринки Метелик. Хмаринка визирнула і сумно відповіла: - « Мене ніхто не любить, тому, щоб вам було так сумно, як і мені, я вкрала Веселку». « Ну чому ти думаєш, що тебе в лісі ніхто не любить? – запитав Метелик – Ти ж найдобріший дощик, який усім подрібен! « Хмаринка зраділа і відпустила Веселку, яка як завжди, усіх потішила.

 

 

 

 

 

 

 

 

Приєднуйся до проєкту вже зараз!